ЧИТАЙТЕ, НАБИРАЙТЕСЯ МУДРОСТІ!
181
Хіба нам в бій іти по
схрещених мечах,
Щоб у людських серцях
посіять смерті жах?
А чи не краще нам
добро завжди творити,
Великодушності тоді в
душі не прийде крах.
182
Я
знаю, що керманич нам потрібний,
Мого народу-добротворця гідний.
Нехай пуска човна на правди срібну воду,
Щоб
розцвітало щастя у мого народу.
183
Товариша такого поважай,
Який покаже шлях прямий у правди рай.
Який зазнає прикрощів
багато,
Але не зрадить свій
батьківський край.
184
Не заробив – за ложку
не берись.
Покличуть, до роботи – не барись.
Як понесете правду зоряному люду,
Я теж з своєю правдою прибуду.
185
На славних дорогах до правди сконало чимало.
Все зоряне людство віками за правду вмирало.
І совісті сонце постійно цей шлях
освітляло,
Чи ж краще нам жити з побитою правдою
стало?
186
Добро перемагає зло,
а зла того багато,
Беріть ви помело і
вимітайте з хати.
Добро засяє в ній. І
помисли крилаті
Засяють сонцем в темряві проклятій.
187
Товариш не в вині, а в праці пізнається.
Розпуста зріє там, де розкіш вічно ллється.
А воля у борні, як сталь міцна кується,
Де радісно живуть, там доля усміхнеться.
188
Велике в боротьбі нелегко
всім дається.
Борися,
і тобі теж доля усміхнеться.
Де
мужності нема – немає й перемоги,
Гартуйся в боротьбі і щастя усміхнеться.
Немає коментарів:
Дописати коментар