РУБАЇ ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКА

РУБАЇ  ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКА

173

Ти боягуза в бій з собою не бери.

І на шляху своїм неправду побори.

Вожді нам друзями ніколи не ставали –

Вони для нас лиш ярма готували.

174

Ти каявся? Чи про гріхи забув?

Помилку визнав? Кращим став, ніж був?

Чи волоцюгою проплентався на світі?

Чи перемогу для людей здобув?

175

Своєю думкою ти маєш дорожити.

Ти того не ганьби, хто хоче краще жити.

Пліч–о–пліч з ним працюй, твори діла прекрасні,

І на твоєму полі вродить гарне  жито.

176

О, сумніви, ви зрадники мої,

Ви боїтесь, коли ідуть бої.

Погляньте навкруги. Добра іще доволі.

Та нас грабують підлі холуї.

 

177

Ти вибирай мету,

Торуй шляхи до неї,

Прекрасними в житті

Зустрінеш  ювілеї.

178

Доки злодюгам не настав кінець,

Любіть людей, як вас учив Отець.

Молітеся Богам і добрим людям,

Й запалюйте щодня ви  правди каганець.

179

О, правнуки, якщо свою палку мету

Ви втопите в розпусту й суєту,

Складніше буде вам тоді шляхи долати –

Й виховувати в душах доброту.

180

Твердими кроками іду до перемоги,

Ламаючи мечі і стомлюючи ноги.

Одне лише скажу: через усі тривоги –

Уперто йди вперед і не звертай з дороги.