Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
 РУБАЇ

189

Накреслю шлях прямий, яким пройду життя.

І за прожиті дні не буде каяття.

Де мужності нема – немає й перемоги,

Й до юних днів палких не буде вороття.

.

190

Лиш невіглас кричить: „Дайте славу мені!”.

Хоч дрімав на печі, коротаючи дні.

Хоч накреслив нам Бог коло днів золоте,

Але мусим здобути ми щастя в борні.

191

Помилки, помилки. Хто безжурно прожив,

Чи насправді життям він своїм дорожив.

Помилялися всі – і прості, і багаті,

І прямі, і криві, і красиві, й горбаті.

192

Хто тільки сам для себе жив –

Найменше честі заслужив.

Хто доброго умів в біді підтримать,

Той людським щастям вічно дорожив.