165
Нехай твоя любов до
Батьківщини
Розквітне, як весною кущ калини.
Не зраджуй їй ні справами, ні
словом,
Будь з нею поруч, друже,
щохвилини.
166
Чи ж нам дивитися на муки,
Як давить лихо, і мовчать.
Даються ж нам і мізки, й руки,
Щоб праве діло захищать!
167
Ти не сумуй, що молодість проходить.
Подбай про те, що після тебе вродить.
Чим поле ти засієш, що пожнеш,
І як життя з людьми ти проживеш.
168
Якщо красу ти розумієш –
Образить інших
не посмієш,
Підеш дорогою добра на крутосхили
На старості про це не пожалієш.
169
Ти так повинен жить,
щоб в полум’ї заграв,
Хотілося зробить
багато добрих справ.
Щоб твій народ любив тебе і добре діло,
Що ти зміг працювать залюблено і сміло.
170
Потрібно в справах, а не в суєті
Проблеми днів
вирішувати шпарко.
Ти віддавай своє життя меті, –
Щоб на землі й на
небі було жарко.
171
Не той сміливий, хто за гріш міняє долю,
А той, хто першим в
бій іде за нашу волю.
Хто край свій боронить для щастя і добра,
Хто поборов злобу, нещастя і сваволю.
172
Не плач над тим, що вже пройшли літа,
Що зблід вінок краси і сила вже не та.
Подумай, чи приніс ти для народу славу
І чи була в житті прекрасною мета.
Немає коментарів:
Дописати коментар